Автореферат докторської дисертації

Медійна фразеологія в інформаційному просторі сучасної України: лінгвостилістичний та комунікативно-функціональний ресурс. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2024. СКАЧАТИ

У дисертації вперше запропоновано концепцію комплексного дослідження функціонально-стилістичного потенціалу медіафразеологізму – вербалізованого репрезентанта та обʼєктиватора медійних смислів, що характеризується
семантичною цілісністю, прецедентністю та інтертекстуальністю, здатністю до структурних трансформацій із метою впливу на реципієнта та маніпуляції його
свідомістю – в українськомовному інфопросторі.

Запропоновано ввести в медіалінгвістичний науковий обіг поняття креолізованого фразеологізму, фразеологізованого емотикону, архітектонічного фразеологізму, моно- та поліфразеологізованого тексту, що дефінітивно окреслені та системно обґрунтовані в роботі. 

Спрогнозовано та перспективно окреслено появу та подальше функціонування нових фразеологічних одиниць у медіа, що підкріплено даними трекінг-опитування.  Змодельовано перший словник медійної неофразеології, мета якого – вербальне «фотографування» інформаційної доби з увагою до оновлення її фразеологічного фонду. Проєкт лексикографічного видання та можливість репрезентації нової медіафразеології окреслює практичну спрямованість дисертаційного дослідження.